Знову
"Знову... Відпускала, аби міцніш вхопити, а?! До своїх колін моєю волею, бо я впертий, а вона - єхидна. І впилася ж змерзлими й кістлявими руками за щось всередині, між ребер, у душі, і тягне.. тягне! Грр і знає ж, що не можу хоч і хочу, а як гостя - не запросить! А мурашки по тілу... Мм, ну як нашестя чуми, на зелений край живий; як тисячі солдат крокують, із піснями та вогнем. Кожен в`язень має шанс на втечу, кожен полонений на визволення теж, кожен потопаючий на рятівника, що руку простяга, правда ж??"
© Copyright: Фолс Нот, 2017
Свидетельство о публикации №117112306711
Свидетельство о публикации №117112306711
Рецензии