Подари мне, Дарьевка!

СТАНІСЛАВ  РЕП’ЯХ,
український  поет



ДАР’ ЇВСЬКІ  ОБРАЗКИ

               

                РАЇСІ   БЄЛЯЄВІЙ

           1.

Подаруй  мені,  Дар’ ївко,
Найдорожчий  дарунок,
Наливний, наче  яблуко,
І  п’янкий,  наче  трунок.

Подаруй  мені,  вечоре,
Невситиме  безсоння,
Очі  сяють  приречені
Яскравіше  від  сонця.

І  вуста  недоторкані,
І  грудей  бунтівничість…
Я  вогнем  їх  приборкаю
І  збагну  таємничість.

Наливного,  як  яблуко,
І п’янкішого  трунку,
Найдорожчого, Дар’ївко,
Пломінкого  дарунку.


            2.


З-під  стелі  лампочка  іскриться,
Чаклують  блищики  зіниць,
Ти  серед  книг,  немов  цариця
Серед  безмовних  чарівниць.

Стоять  рядками  на  полицях
Високі  помисли  й  чуття.
Як  встигло  все  це  перелиться
В  твоє  розвихрене  життя?

Як  встигло  все  це  в  нім  розквітнуть
І  зарум’ янитиcь  в  плодах?
Ти  ж  тільки  тонкостанна  квітка,
Незаймана  і  молода.

В  твоїх  очах  -  ні  тіні  криги,
В  твоїх  очах  -    вишневий  цвіт,
Довкола  -  книги,  книги,  книги…
Твоє  натхнення  і  твій  світ…



----------------------
23.11.1972 р.   


ПОЛЮБИВ

Полюбив.  Назавжди  полюбив
Твої  очі -  душі  свічадо.
А  тим  часом  хтось  чорний  плів
Павутиння  холодної  звади.

З  непокірних  поліських  дібров
Я  тебе  вирушав  шукати.
Та  у  серце  твоє  війшов,
Як  непроханий  гість  до  хати.


*   *   *