Невже коли ось так раптово вмерло літо,
Померти листю, ні, нехай живуть,
Бо все, все навкруги посне, усе забуто,
Минулих, теплих днів не повернуть.
Нехай живуть в квітках, твій погляд щирий,
Хай сяє бача їх у мить перетворіння,
Я принесу до тебе цей букет із листя дивний,
Прийми його за даром, не згубись в сумліннях.
Невже коли ось так раптово вмерло л то
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117112005859
Свидетельство о публикации №117112005859
Рецензии