«Аскольдова Могила»
(Уривок)
Не робив киянам лиха,
З правдою дружив,
І про себе шанобливу
Пам’ять заслужив.
Не з війною він з’явився,
Мудрий скандинав,
Мову вивчив, першим князем
У слов’ян він став.
Сила в нім була магічна,
Він віддав її
На служіння добрим людям
В праці і борні.
А його могила й досі
Над Дніпром стоїть,
Бо над пам’яттю не владний
Навіть біг століть.
Хай із миром спочиває,
З миром він прийшов,
І приніс у своїм серці
До людей любов,
До земель чужих слов’янських,
Правити навчив,
Недарма Аскольд з’явився,
Князював і жив.
26.01.2014 р.
Аскольдова Могила
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117111804508
Свидетельство о публикации №117111804508
Рецензии