«Циган»
За чаркою горілочки
Два солдата до корчми,
А ще й арештантів
Із собою привели.
Один зайшов всередину,
А другий став чекать,
Хоч скоса на закованих
Повинен поглядать.
Один з них росіянин,
А другий циган був,
І рідні звуки вільні
Із вулиці почув,
То мандрівні цигани
По вулиці ішли,
Пісні свої співали,
Свій скарб в руках несли.
І циган аж здригнувся,
Гриміли ланцюги,
Бо, вражений, рвонувся,
А шум на всі кутки.
Озирнувся росіянин,
Злісно подивився,
Караульний теж помітив,
Циган зажурився.
Ніякими кайданами
Волі не спинити,
Воля у очах, у серці
Завжди буде жити.
12.03.2017 р.
Циган
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117111804332
Свидетельство о публикации №117111804332
Рецензии