Русалка

Русалка


Не сплять русалки уночі,
Для них це день, і випливають,
Нещасну долю кленучи,
На зорі в небі споглядають,

В краплинах сяючих блищать
Чаклунки річкові із плоті,
Тіла їх наче в позолоті,
Поки зірки палахкотять.

Одна причина – це кохання,
Відправило у інший світ
Дівчину молоду в заслання,
У річку на багато літ.

Цивілізація нова
У нашім Всесвіті з’явилась,
Дім їхній – річкова вода,
Де втомлена душа спинилась.

Вона молилась, та даремно,
Її коханий не почув,
І вдень тут холодно і темно,
Лиш вітер воду колихнув.

Одного разу я підслухав
Розмову річкових дівчат,
Сидів, не вірив власним вухам
У сяйві їхніх оченят.

Вони на берег випливали,
У коси квіточки вплітали,
Сміялись, а така печаль
І сум їх душі обгортали.

Шубовсть у воду! – і нема,
Чи знов вона відкриє очі,
Від сну тікаючи щоночі,
На берег випливе сама.

Шукав я дівчину вродливу
З очима синіми, як льон,
І кучеряву, й чорнобриву,
Поринув би і її полон.

Моя сусідка, щира, юна,
Себе позбавила життя,
Мені здавалось, що красуня,
Та в її серці був не я.

Якби ж то я, чарівний замок
Я збудував би їй на ранок,
І королевою вона
До затишних палат ввійшла.

Та не. Дівчина не стала,
Бо іншого вона кохала,
А він її вже скоро зрадив
І не приходити порадив,

Вона тинялася щодня
Біля коханого вікна.
А потім щезла… Я шукав
У сутінках, і вдень блукав,

Та не знаходив, час ішов,
А серце все ж таки боліло,
Отрутою зціляло кров,
Аж поки сонце в річку сіло.

Я тут нарешті опинився,
Я сам на себе трохи злився,
Питаю у дівчат: «Чи є
Така вродлива із косою,

Що як вода вночі блищить?»
Дивлюсь: пливе – та стороною
Лиш зупинилася на мить,
До неї кинувся я – та ні!

Вона поглянула на мене,
Все навкруги таке зелене:
Вода і трави, дно ріки,
Не подала мені руки,

А я чекав її роками,
Вона торкнулася губами
Води річкової на мить –
І щезла знов, небес блакить.

Мені здалася Божим раєм,
А річка й берег мертвим краєм,
Солоні слізоньки мої
Котились рясно по щоці.

Сюди я більше не приходив,
Навіщо з долі кепкувать?
Із нею не знайшов я згоди,
Даремно мріять і чекать.

22.03.2015 р.


Рецензии