Дедушка

ДІДУСЬ

Полюбляв мій дідусь
Молоденьких бабусь
Майже всіх,
Тільки всіх - не відразу...
До красунь він ходив,
Бо в красивих завжди
Звабні очі горять,
Мов топази.

Мед він пив з тих очей
І хотів пити б ще.
Лився мед
На жагу, на бажання,
Бо відомо йому
Було лиш одному :
Є бабусі - майстрині кохання.

Після ночі щодня,
Осідлавши коня,
Дід летів би
Від кралі до кралі.
Тільки кінь дідуся
(Мабуть казочка вся):
Зупинився
й не скаче вже далі.

Ех, була-не була:
Діда скинув з сідла!
Не беруть ні нагайка, ні гілка...
А секрет - на поріг :
У бабусі в дворі
Рже гриваста
крупаста кобилка!

Сів та й думає дід...
А бабуся обід -
На стола:
Є і шинка й горілка.
І сама ж молода,
Бо коса - ще руда.
Та ще й станом,
Ну що тобі - бджілка!

Дід три ночі не спав -
Дід все думав-гадав.
Шлях обрати
для себе дід мусив.
А коли дід дрімав,
Ще три ночі сама
Не давала поспати бабуся.

І забув мій дідусь
Молоденьких бабусь.
Майже всіх їх
І майже відразу.
І тепер він щодня
Обіймає коня,
А щоночі
бабусю три рази.

ВК ХерСон листопада, 16 2017р


Рецензии