«Калиновий край»
(пісня)
І. Зорі падають просто в долоні,
І шепочуть мені: «В добру путь!»
Я щасливо завдячую долі,
Що родилась і виросла тут.
А калина в вікно заглядає,
Кучерява, жива і струнка,
Наче мати мене проводжає
На світанні в велике життя.
Приспів:
Україна – калиновий край,
Україна – над річкою гай,
Україна – це пісня, що птахом
Зліта в небокрай.
ІІ. По яких я стежках не ходила,
І як важко в дорозі було,
Та мені усміхалась калина,
Заглядаючи в рідне вікно.
А як осінь й зима наступила,
Я жаліла її, як сестру,
Вона часто мене лікувала,
Тіло й душу зігрівши мою.
ІІІ. Притулю грона ягід до себе,
Хоч на смак вони трішки гіркі,
Наче зірочки падають с неба,
На світанні в долоні мої.
Все погане із часом минає,
І залишиться тільки добро,
Знов калина мене зустрічає,
Заглядаючи в рідне вікно.
30.09-01.10.2012 р.
Калиновий край
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117111607590
Свидетельство о публикации №117111607590
Рецензии