Александру Довженку
Пісня наша українська –
Пісня – трудівниця!
Колискова материнська,
Казки чарівниця.
І лунає вже вона
На роздоллі в полі,
Розправляє два крила
І єднає долі.
Або чути її звуки
У зеленім лузі,
Простягає вона руки:
«Ой, приходьте, друзі!»
Чи у морі попливе,
Чи в степу поскаче,
Радість, наче дощ, проллє,
Чи, бува, заплаче.
Пісня воїна – пророча,
Пісня лагідна – дівоча,
Пісня вербової гілки
І карпатської сопілки,
Все життя вона зі мною,
Завжди зошит під рукою,
Рветься з віком на простори:
В ручаї, ліси і гори,
Їй в квартирі дуже тісно,
Я ж без неї, як без кисню.
28.09.2013 р.
Свидетельство о публикации №117111607532