Мой друг

Мій друг

У кутку за дверима моє піаніно,
Стареньке, з медалями німецької фабрики,
Сонати, етюди, звучать сонатини,
Неначе співають вівсянки і зяблики.
Розраджує, пестить в хвилини тривожні,
Неначе людина радіє зі мною,
Здається, що ми з ним вже стали тотожні,
Захоплені щиро музичною грою.
Співає мені соловейком у полі
І шелестом трав, листя ніжним дрижанням.
Мені зізнається щоденно в любові,
Я теж з ним ділюсь віковічним коханням.
Ти сумуєш без мене, мовчиш, як самітнє.
Друга іншого в мене, крім тебе, немає,
Не образиш ніколи, ти завжди привітне,
І радію я серцем, як твій голос лунає,
Ти для мене живе, я тобі відкриваю
Всі секрети свої, таємниці душі,
Друг дитинства і юності, я тобі довіряю,
Як нікому, і для тебе пишу полум’яні вірші.
Я щаслива, що маю найвірнішого друга,
Ти чекаєш мене кожен день, кожну мить,
Як торкаюся клавішей, то зникає напруга,
І разом із тобою хочу вірить і жить.
Все життя ти зі мною,
Ти все відаєш, знаєш,
Наче свідок і мій помічник,
І за все, що б не сталось, мене ти прощаєш,
А тебе я ціню за поважний твій вік.
Грай же, грай, мелодій звуки
Хай розносяться по світу,
Твої струни, мої руки
Створять свято музоцвіту.

31.03.2013 р.