Песня тоненькой камышины

Пісня тоненької Очеретини

«Хто на що здатен?»
Пихтіло болото,
У кожного мешканця цінна робота.
Жаба кричала: «Я стрибун і пловчиха,
Співачка найкраща і знаменита».
А Чапля сказала: «Постій цілу ніч
На одній нозі, це – немислима річ».
І Жаба хотіла зробити, як Чапля,
Та в воду упала, як дощова крапля.
Бугай заревів: «Бу-гу-гу – теж артистка,
От я загуду – навіть падає листя».
«Та ні, коли я заспіваю» – промовив Деркач,
«В далекім селі аж шибки деренчать».
Хвалився Кулик: «Я співаю найкраще,
Болото болотом не буде нізащо
Без мене. Кі-квік!» – І випнув він груди.
Хто буде найкращий? Шукали усюди
Мовчала тоненька Очеретина,
Гукнув її Вітер: «Чом ти несмілива?»
«Нічого на світі не вмію робити».
«Та кожен щось вміє», – одказував Вітер.
Дмухнув і – вона заспівала тоненько.
Спочатку тужливо, тоді веселенько.
Заслухались всі. Тільки Вітру немає,
Він всюди потрібен, він всюди літає.
Пробуджує інших для їхньої пісні,
У кожного нахили й здібності різні.

25.07.2007 р.