Тихо. Вечір. Сум осінній.
Дощ потроху накрапає.
Рухи пальців швидкоплинні
Пісню серця вигравають.
Ось один акорд, ось другий,
Хочу слухати до ранку,
Білі смуги, чорні смуги,
Бачу Місяць у серпанку.
Музикант поклав гітару,
Бо уже концерт скінчився,
Вітер гнав по небу хмару,
І чому він розлютився?
А сопрано розливалось
Наче пісня солов’їна,
Бо гітара закохалась,
Як на виданні дівчина.
Альт підспівував їй вперто,
Бас гудів, з вітрами бився,
Сперечалися відверто,
Тільки бас їм не скорився.
І злилася гра гітари
З небом, хмарами, зірками,
Наче звукові примари
Розійшлися поміж нами.
30.09.2012 р.
Тихо. Вечер
© Copyright: Сафие Гасанова, 2017
Свидетельство о публикации №117111607503
Свидетельство о публикации №117111607503
Рецензии