Знiми, мольфаре, чари... Веточка Вишни
Отваром напои, чтобы забылись враз
И прихоти судьбы, и ласки эти,-
Весь этот недописанный рассказ.
Дай зелья отворотного, напитка
Соцветий мандрагоры, росных трав.
Забыть...ведь помнить, это пытка,
Твой взгляд и губы, да бежать стремглав.
Развей мои печали и невзгоды
На ста ветрах, в горах, где нет дорог.
Пошли бураны, грозы, непогоды,
Чтоб он меня найти нигде не смог.
Хоть плачет сердце, пусть глаза
смеются.
Я больше не хочу туда
вернуться.
Текст оригинала
Зніми, мольфаре, чари на світанку,
дай трав настою, щоб забуть усе:
і любощі , і долі забаганки
і наше недописане есе.
Дай зілля відворотного, дай трунку
із квітів мандрагори і роси -
забути погляд, руки, поцілунки,
і ніч оту з любові і краси.
Розвій мої печалі і тривоги
на ста вітрах, у горах кам’яних.
Нашли бескеття, грози, буреломи,
щоб він мене знайти ніде не міг.
Хоч плаче серце - хай сміються очі.
Не хочу більш нічого я…
Не хочу.
Иллюстрация - ХУДОЖНИК AN HE
Свидетельство о публикации №117111603107