Дуби не бояться морозів,
Із листям зимують вони,
А решта терпіти не в змозі
Й без листя стоять до весни.
Дуби то могутні дерева,
Чекають вони теплоти,
Тоді розпускати їм треба
Листочки нові, щоб рости.
А в решті ледь тепло листочки
З’являються раптом у них,
Новенькі зелені синочки
Для дуже старих й молодих.
Такі вже закони природи,
Що діють і серед людей,
Могутньої люди породи
Живуть довше інших сімей.
Та разом радіють щоденно,
Що в білому світі живуть,
Хоч знають усі достеменно
Коли їх закінчиться путь.
Взаємну лиш маючи згоду
Народжують люди дітей
З метою продовження роду
Та здійснення гарних ідей.
16.11.17.
Дуби i решта
© Copyright: Георгий Грищенко, 2017
Свидетельство о публикации №117111602008
Свидетельство о публикации №117111602008
Рецензии
