Ой чого ж Ви мамо
До схід сонця встали,
Голівоньку Вашу
Вкрила сивина.
Сердце Ваше ніжне
Дарує надію,
А душа чарівна
Посмішку щодня.
Ой чого ж Ви мамо
До схід сонця встали,
Життя нескінченне
Виміряло вік.
Це тому що ми Вам
Спати не давали,
В пошуках блукали
Счастливих доріг.
Ой чого ж Ви мамо
До схід сонця встали,
А роки летять Ваші
Немов та ріка.
Доля Ваша мамо
Буває солодка,
Але більш за все
Буває гірка.
Ой чого ж Ви мамо
До схід сонця встали,
Немов рання пташка
В'є собі гніздо.
У селянські хаті
Діти сплять кудлаті,
І кує зозуля
Років Вам ще сто.
Ой чогож Ви мамо
До схід сонця встали,
І не знають втоми
Руки золоті.
Бог дає Вам сили
Щоб Ви нас зростили,
І прощає посмішку
Скрізь сльози гіркі.
Ой чого ж Ви мамо
До схід сонця встали,
І не легка доля
В Вашому житті.
Руки Ваші дбали
Роки цінували,
Та Вашій любові
Не було межі!!!
ОЙ ЧОГО Ж ВИ МАМО
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2017
Свидетельство о публикации №117111008967
Свидетельство о публикации №117111008967
Рецензии