А сьогодні я бачила лиса.
Просто навпроти, в знайомім обличчі.
Інтелігенті щурячі риси
Й розумні красиві холодні вічи
Звично мінились в тремтінні машкари
Кілька секунд. Аж раптом: „Хто ти?”
Хто б міг чекать, що в наступнім шарі
Стріну я лиса? Просто навпроти.
Від зачудування ледь не забула,
Що я, власне, сказати хотіла.
Оговталась. Дивна мить промайнула,
Змінивши на звичне все лисячо-миле.
Та ж я тепер знаю, що в цім лабіринті
Десь мешкає лис.
І колись
Він знову
Майне блискавично крізь риси відкриті
Крізь очі, і вії, і посмішку, й слово.
08.11.17
А сьогоднi я бачила лиса
© Copyright: Наталка Змиивна, 2017
Свидетельство о публикации №117110900609
Свидетельство о публикации №117110900609
Рецензии