Душі брехнею не зігріти.
Крижинки – в блюдечках очей...
За горизонт майнуло літо –
Й насмішкувато нам: «О'кей!»
А ми лишилися з тобою,
В рудасті вкутавшись плащі,
Скрипучо-в'їдливо гарбою
Осінні дні везти й дощі –
Дощі на серці і на возі,
Немовби літа й не було...
Невже забув, як на морозі
Колись нам літо розцвіло
Твоїми карими очима,
Моїми ластівками брів?..
Крадеться старість за плечима –
Чи світ чудний цей постарів?
Душi брехнею не зiгрiти
© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117110900393
Свидетельство о публикации №117110900393
Рецензии
