Терпкий у філіжанці чай,
а Місяць – часточка лимону.
Нехай ще трохи охолоне,
не опалити б серце вкрай…
Там думи плавають сумні,
про сьогодення і минуле,
усі в горняті утонули
і причаїлися на дні.
У ньому присмак давнини,
шкільні, уже далекі, роки
і нелегкі життя уроки,
що додавали сивини.
Міцний, гарячий в чашці чай.
Угору тихо в’ється пара
туди, де пломенять Стожари
і ще лунає дивограй.
Уперто відганяє сон
і душу бунтівничу гріє,
ятрить старі, юнацькі, мрії
і спомин лине в унісон…
Зелений, ароматний чай
смакує уночі з лимоном.
Той трунок визволить з полону,
солодким лиш не зловживай.
09.11.2017
Нiчний чай
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117110902554
Свидетельство о публикации №117110902554
Рецензии
