Татовi вiршi
преподавателя истории, поэта.
Дощ іде.
Я розбираю
РукопИсні татові вірші.
Тата вже давно немає,
І тому так щемно на душі!
Спогади заходять в хату,
Дощ тихесенько снує слова:
Голос мами, голос тата
В шепотінні крапель оживА.
Відкриваючи шпарИнку
В потаємні Вічності світи,
За сторінкою сторінку
Дощ гортає спогади святі.
Все минає...
Все минає!
Смуток тче туманні міражі,
Завмираючи, читаю
Скарб безцінний,
татові вірші.
01.07.2011
P.S. Стихи опубликованы в династическом
сборнике «Душа у спадок*» (авторы:
Силенко Г.В.(отец), Киреева-Силенко Л.Г.
(дочь), Киреев Ю.П. (внук)
* спадок - наследство
Свидетельство о публикации №117110901010
Татьяна Кондарева 27.11.2018 16:01 Заявить о нарушении
Дуже приємна увага і схвальне ставлення до моєї творчості. Навіть крильцята з'являються...
З теплом душі,
Людмила Киреева-Силенко 27.11.2018 19:25 Заявить о нарушении