Милуюсь чудом iз чудес –
Вiтчизни ликом i небес.
Готов, як зграбний верхiвець
В майбутнє мчати навпростець.
Мiй побратим, чаклун-комонь
Здолає займища погонь,
Понад моря й верхiв’я гiр
Полинемо в широти зiр.
Спрямуємо зухвалий лет
Крiзь траєкторії планет,
Де пролягає в небесах
Розгонистий Чумацький шлях.
Я б вiдгуки почуть волiв
Далеких душ, чудних свiтiв...
I вже мандрiвця-козака
Лежить на гривонцi рука.
Ускач несеться мiй комонь,
Очима сiючи вогонь,
Щоби знайти за сотню гiн
Краї вселюдських перемiн.
Диво-кiнь
© Copyright: Валерий Димыч, 2017
Свидетельство о публикации №117110802748
Свидетельство о публикации №117110802748
Рецензии
