Скрипка-Осiнь

Ти заграй мені на скрипці осені,
Павутинки-струни доторкай.
Затанцює враз ногами босими
Днів ще теплих світлий водограй.
Там за тином запізнілий соняшник,
Розгубившись, задививсь в блакить.
Дощ-приблуда цівками розкосими
Скоро по землі задріботить.
Облетить додолу щире золото,
І багрянець з віток опаде.
Раннім ранком в небі зорям холодно,
Сивих коней вже туман пасе.
Скрипка-осінь і тужливе золото,
Вітром закосичених беріз…
Грай, музико, усміхайся сонячно,
За теплом не лий таємних сліз!

© Ольга Соколовська


Рецензии