Коротко

у затишній, маленькій, мов однушка
залитій світлом панорамних вікон
пір‘їстим поступом блукати буде кішка
під шепіт аромату Гватемали

заллється сміхом із тупого жарту
та, що іскрить очима вогнище комети
і ти збагнеш: то - доля, вдача, фатум
як не назви, вiдчуєш - це твоє


Рецензии