вона носила сонце у краєчках губ,
її Сатурн виходив пізно опів ночі.
здавалося б, навіщо чужі очі,
коли в її руках не відчуваєш мук?
вона носила сонце біля скроней,
їй Марс вклонявся низько у поділ.
хіба ж смиренно терпиш свій уділ,
коли вона тікає із твоїх долоней?
вона тримала сонце у руках,
Венера ревнувала кожен її ніготь.
у кожній бочці меду відчуваєш діготь
і смуток у не згаяних разом роках.
вона приховувала сонце у очах,
бо кому ж треба ці соромні очі?
і як Плутон планетою знов бути хоче,
ти хочеш бути у її думках.
вона терпіла пекло сонця десь під серцем,
Меркурій стільки пекла не терпів.
і перед тим, як завести одважний спів,
спочатку вийди з нею на двобій у герець.
Космiчна
© Copyright: Инна Ткач, 2017
Свидетельство о публикации №117110611446
Свидетельство о публикации №117110611446
Рецензии