Емоції киплять як лава,
у голові почався землетрус.
Ідеї ніби йдуть цікаві,
але бажань у мене нуль.
Каміння гепнуло щосили
і тріщить кожна кістка від болю.
Здається, дірку там пробило;
Звідти нечисть виходить на волю.
Їй не треба віз і паспортів,
і відміток різних на кордоні.
Ні на мить не тримаю її.
Хай собі йде і дасть мені спокій.
Хай вона вгамує той вулкан,
охолодить розпечену лаву.
Хай пливе далеко в океан,
де їй буде без мене цікаво
І зникнуть стреси, хвилювання,
і посміхнеться всім душа моя.
З*являться надії й бажання,
коли знову творитиму я
©Тамара Цегельнюк
02.11.2017
Вулкан емоц1й
© Copyright: Цегельнюк Тамара, 2017
Свидетельство о публикации №117110505415
Свидетельство о публикации №117110505415
Рецензии