Курли, курли…- сурмить протяжно
В осінній сірі висоті.
Немов то плаче небо тяжко
По втраченій блакиті снів.
В які світи, в безмежні далі?
Курли…Летить, бринить печаль.
Ключ журавлів, як лист опалий –
Не зупинить, не наздогнать.
Хто вас чекає на чужині,
Кому ви виллєте тугу?
Клубочать вслід тумани сиві,
Та сіє мжичка каламуть.
Курли, курли…Не крайте душу!
Я б рада з вами полетіть.
Але, на жаль, чекати мушу
Без вас весняних перших днів.
© Ольга Соколовська
Журавлi
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117110505408
Свидетельство о публикации №117110505408
Рецензии