Арійське зимне
Відліта мокротиння
Жовтолистих осінніх казок,
І надходить неспинно
Снігових буревіїв танок,
Де під холод собачий,
Під стрімку снігову заметіль,
Чортовідьми заскачуть,
Зігріваючи дотики тіл,
І розірвуть завісу,
Той пошитий богами одріз,
Скаженіючі біси,
Бо таки дочекалися віз
До країни, що спала,
Мов кумедний барложний ведмідь...
...буревієм порвало
Всі завіси... Умовності від... ,
На які так молилось
Листобратство, злетіле униз,
Мов на Каїна милість...
Ці дивацтва... Без візи "безвіз"...
Знетерпівсь у чеканні
Меч арея, простертий на схід,
І під Сурму Останню
Ріже небо вогненний болід.
Арийское зимнее. украинский язык
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117110207505
Свидетельство о публикации №117110207505
Рецензии
