Осінь горить та іскриться
Сонячним сяйвом весни.
Невже мені це все сниться?
Світиться все навкруги?!
Фарби яскравої світло
Вкрило дерева та долі
Та й під дощем ще не зникло,
Сяє вогнем на просторі!
Вітер-пустун завиває.
Зимушку, мо', визива?
Листя з дерев він зриває
Та їх додолу кида.
Осені фарби яскраві
Втішили душу мені.
Осені фарби буяли
Тут, наяву, а не в сні!
Ос нь горить та скриться...
© Copyright: Валентина Пащенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117110203689
Свидетельство о публикации №117110203689
Рецензии