Проведи межу між ілюзією і життям,
Тільки чітку, аби не перетнути!
Ти – тут…, ніби поруч…а я, дееееесь там…
Спробуй за ніч коротку це збагнути!
А поки, у сповіді вигаданим богам,
Я не згадаю про тебе навіть у люті!
Я зазирнула би в очі тобі, але, що, як там,
Дві наші тіні… холодні… і кимось забуті…
А так хочеться! Хочеться твого тепла!
Хочеться бодай віри твоєї в ілюзії!
А втім…, здається…, я вигадала себе сама…
Вигадані ти…, і я…, і ця печаль в елегійнім блюзі.
29.09.17
***
© Copyright: Галина Недашковская, 2017
Свидетельство о публикации №117110211252
Свидетельство о публикации №117110211252
Рецензии