Кого кличу дарма

Кого кличу дарма?
Тут вже люта зима,
Чиє обличчя малюю,
І за ким я сумую?
Олівець і папір,
Я не є той Шекспір,
Вірш не схожий з сонетом,
Втім не стану поетом.
Але зможу лишить,
Цю чарівную мить,
Що з тобою спіткалась,
Зрозумій - закохалась!


Рецензии