Надiшли менi в дарунок сонця...

Сонячні мережева Лорана
Не зігріють восени душі...
Краще ти мені в холодний ранок,
Сонячне проміння надішли...

Надішли мені в дарунок сонця,
Більш нічого не попрошу я...
Підійду я вранці до віконця
І відчую теплий шурхіт дня...

Хай між нами сотні кілометрів,
Холод і осінняя хандра,
Ти не дай моїй душі померти,
Не впусти до мого серця страх...

Хай проміння сонячне проллється
До моїх зхололих почуттів...
Ти впусти тепло до мого серця
І не дай згубитися в житті...

І коли закриють сонце хмари,
Я у обрис неба подивлюсь,
І відчую, що жила не марно,
І тобі всім серцем посміхнусь...

Я напишу самі кращі вірші,
В них проллю мелодію душі...
Тільки в ранок ти мені чим більше,
Сонця в подарунок надішли...


Рецензии