Промайнуло лелекою лiто...

         Натхнення тут:
          http://www.stihi.ru/2017/10/08/4551



Промайнуло лелекою літо,
Осінь знову стоїть за вікном,
З дерев листя зривається вітром,
Але я зачарую пером...

Намалюю, покличу Веснянку,
Заспіваю струмочком Пісні,
Підніму, закручу тебе в танку
І загляну у очі ясні...

Затамую твій біль, твої сльози
Поцілую в солодкі вуста,
Розплітатиму бережно коси
І молитиму тихо Хреста,

Щоб дав радість тебе обійняти
Та складати життєві казки,
У цілунки тебе огортати,
Звів у долю єдину стежки...

Промайнуло лелекою літо,
Вкрила золотом Осінь стежки
Та калина дивує намистом,
В вишиванці кохання стіжки...


   П.В.М.       30.10.2017г


Рецензии
Гуддддддддд

Сережа Вечностев   02.11.2017 21:37     Заявить о нарушении
БЛАГОДАРЮ!!!

Владимир Прохода   05.11.2017 22:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.