Сухареву микол1
Хочеться дуже жити весною,
Хочеться, друже, бути з тобою.
Де ти подiвся, що зараз робиш,
Де забарився, чом не говориш?
Чому ти, Коля, закрив повiки,
Чому недоля взяла навiки?
Весняний ранок росою вмився,
Один у полi ти залишився.
Мое прохання iде луною:
Ти на свiтаннi помер, весною.
А десь з-за Донця дихае вiтер,
I свiтить сонце, смiються квiти,
Днiпро, як мрii, колише хвилi,
I пудрять вii дiвчата милi…
Днiпро! За твоiми порогами,
Де лiлii бiлi цвiтуть,
Ходить кiнь польовими дорогами,
Шукае до милоi путь.
13 березня 1973 року.
Свидетельство о публикации №117102906755