БЕЗПРИМХЛИВЕ КОХАННЯ.
Гартуюсь в коханнi щодня.
Безпримхливо, кожноi днини,
Лягаю послухати храп
Моеi новоi дружини.
Вона вже таких децибел видае:
Москiт - не летить у кватирку,
В кiмнатi кошар настае,
Що миша не вилiзе з нiрки.
I спить собi. Ковдра на дибки встае!
Хiба увi cнi вона знае:
На видосi - сумно в хатинi стае,
На вдосi – хрусталь у сервантi спiвае.
А ще, як бульдог - в унiсон,
Така вже виходить кантата,
Що це вже реальнiсть – не сон,
Бачу покiйних, i маму, i тата!
I так пролiтають лiта…
А вранцi прокинеться третя,
I лагiдно так запита:
- «Скажи мне, ты выспался, Петя?»
Безпримхливе кохання
© Copyright: Пётр Пашковский, 2017
Свидетельство о публикации №117102906593
Свидетельство о публикации №117102906593
Рецензии