ПЕТРО - СКАЛА
Народився на свiт я за планом
Молодим дорогим татусем,
I назвали мене не Iваном,
Називали мене – Петрусем.
Це iмя – непорушлива криця,
Це iмя – незворушна скала,
Тому плакати нам не годиться,
Нам природа цього не дала.
Мене кликала мати – Петрусю,
Батько П;тром мене називав.
Я до нiг вам низенько вклонюся,
За життя, яке Бог дарував.
Ти пробач менi, рiдна матусю,
Що до тебе не встиг у живих.
Я за Царство небесне молюся,
Ти пробач, я не встиг, я не встиг.
Нi, матусю, я зовсiм не плачу,
Я давно уже в зрiлих роках,
Десять лiт я тебе вже не бачу,
Тихо сльози пливуть по щоках.
Це не розпач,- скорбота, матусю,
Це душевний самотностi стан.
Я i нинi е П;тром, Петрусем,
Не Iван я, нi-нi, не Iван.
квiтень 2001 року. м. Москва.
Петро - скала
© Copyright: Пётр Пашковский, 2017
Свидетельство о публикации №117102906048
Свидетельство о публикации №117102906048
Рецензии