Сп1вачц1 Досв1тн1х огн1в

СПIВАЧЦI «ДОСВIТНIХ ОГНIВ».

Скажу усiм:
Стотридцять сiм
Ти у пiснях тужила,
Тому у памятi людськiй,
 До наших днiв дожила.
Узнати хочеться, чому
I ми, нащадки, плачемо?
Напевно, все – таки, тому,
Що ми чогось не бачимо.
«Огнi» подайте до очей,
Щоб очi розiмкнулися…
Я пiднiмаю келих цей,
Щоб ми таки проснулися.

«За долю» , «За волю», «За наше»
Дiди наливали i ми пiдiймем.
Столiттями повнимо чашу,
Звитягу в серцях бережем.


Рецензии
Ваші вірші завжди актуальні, життєві та порушуть питання життя, долі, людських спогадів...

Мария Черная 3   01.11.2017 11:51     Заявить о нарушении