Саша Чорний Знай, е сонце гаряче хворому

Саша Чорний «Знай, є сонце гаряче» (хворому)
(переклад Володимира Туленка)

Знай, є сонцне гаряче, наївнії діти,
Є безцінная радість мелодій та книг.
Як нема, то були ж, знай, були в нашім світі
І Бетховен, і Пушкін, і Гейне, і Григ…

Є невидима творчість миттєвостей кожних, -
Де розумні слова, де в очах блиск весь час.
Золотими створи їм побільше тотожних –
Кожен з днів – то є роздум та пряний екстаз…

Найганебніше нам у приливі печалі
Добровільно враз зникнуть, як тіні на склі.
Та невже Нові Зустрічі зникли у далі?
Та, невже, лиш собаки живуть не землі?

Я похмурий, не більш, ніж з Голандії сажа
(Посміхнись, посміхнись порівняння ще те!)
А цей чорний рум’янець – то слід є дренажний,
Он вже Муза мене підніма за оте.

Якщо кращі підуть, полетівши у прірву,
Світ сквасніє від тупості звичних гієн.
Полюби ти політ, і нехай «дах аж зірве»,
Розкривай свою душу… І все буде  Bien!

Є іще острови, там де думка самотня -
Будь розумним, не бійся, на них відпочинь.
Камінці ти у воду, неначе в безодню,
Після дум про велике скоріше вже кинь.

А питання… Питанням розв’язок немає. –
Налетять, знов розпалять, та зникнуть, як кір…
Соломон нам залишив цю мудрість, ти ж знаєш:
Чемчикуй від туги, й віслюкам ти не вір!

*****
Саша Чёрный «ЕСТЬ ГОРЯЧЕЕ СОЛНЦЕ...» (больному)

Есть горячее солнце, наивные дети,
Драгоценная радость мелодий и книг.
Если нет - то ведь были, ведь были на свете
И Бетховен, и Пушкин, и Гейне, и Григ...

Есть незримое творчество в каждом мгновеньи -
В умном слове, в улыбке, в сиянии глаз.
Будь творцом! Созидай золотые мгновенья -
В каждом дне есть раздумье и пряный экстаз...

Бесконечно позорно в припадке печали
Добровольно исчезнуть, как тень на стекле.
Разве Новые Встречи уже отсияли?
Разве только собаки живут на земле?

Если сам я угрюм, как голландская сажа*
(Улыбнись, улыбнись на сравненье мое!),
Этот черный румянец - налет от дренажа,
Это Муза меня подняла на копье.

Если лучшие будут бросаться в пролеты,
Скиснет мир от бескрылых гиен и тупиц!
Полюби безотчетную радость полета...
Разверни свою душу до полных границ.

Есть еще острова одиночества мысли -
Будь умен и не бойся на них отдыхать.
Там обрывы над темной водою нависли -
Можешь думать... и камешки в воду бросать...

А вопросы... Вопросы не знают ответа -
Налетят, разожгут и умчатся, как корь.
Соломон нам оставил два мудрых совета:
Убегай от тоски и с глупцами не спорь.

Саша Черный