За море

Йой, за синє море!
Плине журавлиний клин!
За високі гори,
Я ж залишаюся – один!

Небо – споконвічно,-
Їх коливає наче малюків!
Та, мені незвично -
У серце плинуть спомини років!

В спомини – порину!
Поверну час і пригадаю знов,
Нашу полонину,
Біля смереки там цвіла любов!

Наша перша любов,-
Її пестили зорі,
Нашу перша любов,-
Знав смерековий гай,
Наша перша любов, -
Наше щастя і горе!
Наша перша любов –
Пісню нам заспівай!

Ген, летять роки-лелеки!
Небокраєм в синю даль!
Так, летять далеко –
Та залишають смуток і печаль!

Спомин нагадає –
Ціх днів щасливу мить!
А тепер я знаю –
Щастя - доля може зупинить!..

Очі й ніжні руки,-
Не залишав її я не на мить!
Не бажав розлуки, -
І не боявся розлюбить!

Наша перша любов,-
Її пестили зорі,
Нашу перша любов,-
Знав смерековий гай,
Наша перша любов, -
Наше щастя і горе!
Наша перша любов –
Пісню нам заспівай!

Там, за синє море!
По небу плинуть стріли журавлів!
Клин – собою творять,
Мені ж лишають спомини років!

В спомини порину!
Немов відчую серцем знов!
Нашу полонину,
Тебе, смереку і палку любов!

Наша перша любов,-
Її пестили зорі,
Нашу перша любов,-
Знав смерековий гай,
Наша перша любов, -
Наше щастя і горе!
Наша перша любов –
Пісню нам заспівай!

Жовтень.2017


Рецензии