Зачарована осiнь

Зачарована осінь
вирушає в дорогу,
Вогняна колісниця
вже запряжена знову.
Б'ють копитами коні,
вітер гриви тріпоче,
та красуня чарівна
вирушати не хоче.
Сивочолі тумани
її плечі цілують
а вітри без сумніву ,
милу панну, ревнують.
Зачарована осінь
вирушає в дорогу,
вітер сумно співає-
проводжає небогу...



Картина Катерини П'ятакової.Осінній потік.

Слово небога (давньорус. небога), первісно означало «бідна», «нещасна», «убога»[1]


Рецензии
Дуже гарний образ осені-жінки!
Мені дуже сподобалось.
Бажаю натхнення!Попереду не менш
яскрава жінка-зима.Обов"язково
навідаюсь,щоб прочитати ваше
бачення.Удачі!

Вера Українка 3.11.2017

Вера Гордасевич   03.11.2017 17:44     Заявить о нарушении
Люблю осінь, як і інші пори року.
Кожна неповторна.
Щиро дякую))))

Левиа   03.11.2017 23:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.