Покинута мама

ВОНА ЗГАСАЛА В ОБЛАСНІЙ ЛІКАРНІ.
ТРЕМТІЛИ СЛЬОЗИ В КУТИКАХ ОЧЕЙ.
БІЛЕНЬКА ХУСТКА,БІЛЬ В ОЧАХ ПЕЧАЛЬНИХ.
ЧЕКАЛА  МАТИ  НА  СВОЇХ  ДІТЕЙ.

БОЛІЛО ТІЛО ВІД НАЙМЕНШИХ РУХІВ.
СНОДІЙНЕ   ПРИЗНАЧАЛИ   ЛІКАРІ.
В КІМНАТІ-ПРОТЯГ, ВИЄ, ЗАВІРЮХА.
САМОТНІМ, ХИЖИМ  ВОВКОМ  УГОРІ.

СТАРЕНЬКА ДУЖЕ НЕСПОКІЙНО СПАЛА,
А РЕШТА ЧАСУ- ЛИШ  ПИТАЛА  ВСІХ,
ЧИ ДІТОЧКИ,БУВА, НЕ ПРИЇЖДЖАЛИ?.
ЗДАВАЛОСЯ ,ЗНАЙОМИЙ  ЧУЛА  СМІХ.

АЛЕ   МЕДСЕСТРИ   ОПУСКАЛИ   ОЧІ.
БАБУСЮ  ДУЖЕ  ШКОДА  ВСІМ   БУЛО.
ВОНА В БАЙДУЖІСТЬ ВІРИТИ НЕ ХОЧЕ.
"МАБУТЬ  ДОРОГИ  СНІГОМ  ЗАМЕЛО".

МИНАЛИ  ДНІ  СТРАШНОЮ   САМОТОЮ,
А   ЖАР  НЕ  ПОКИДАВ  ЇЇ   ЧОЛА.
БО  ЗНЕХТУВАЛИ  РОДИЧІ   СТАРОЮ,
ХОЧА ДЛЯ НИХ,ВЕСЬ ВІК ВОНА ЖИЛА.

ТРУДИЛАСЯ ЗАВЖДИ ПО ГОСПОДАРСТВУ,
І ПІКЛУВАЛАСЬ ВІДДАНО  ПРО  ВСІХ.
ТОЖ ДІТИ ДОСЯГЛИ,ТЕПЕР БАГАТСТВА.
АЛЕ   ВОНА   НЕ  ДОЧЕКАЛАСЬ   ЇХ.

ДАРМА,   БАЙДУЖИМ   ТЕЛЕФОНУВАЛА,
ОДНА   ДОБРОСЕРДЕЧНА   МЕДСЕСТРА.
"МИ  ЗАЙНЯТІ", -ВОНИ ВІДПОВІДАЛИ,
МИ ЗНАЄМО, ПРО ТЕ, ЩО В МАМИ-"РАК".

ВОНА   НАВІКИ   ЗГАСЛА   У  ПАЛАТІ,
ПОВЕРНУТА  ОБЛИЧЧЯМ  ДО     ДВЕРЕЙ.
В  ОСТАННІ ДНІ ЩЕ  СИЛИЛАСЬ ЧЕКАТИ,
ПОКИНУТА    МАТУСЯ    НА     ДІТЕЙ.

І  ПЛАКАЛИ  ВІД  БОЛЮ  ВТРАТИ ДІТИ ,
КУПИЛИ   НАЙДОРОЖЧУ    ЇЙ    ТРУНУ.
І  ПАМ"ЯТНИК  ПОСТАВИЛИ  ГРАНІТНИЙ,
НА  ДОВГУ  ПАМ"ЯТЬ, - ЩИРУ І СУМНУ.

А  ЗА ЗАСТІЛЛЯМ,ЩЕДРИМ  НА ПОМИНКАХ,
ГУРТОМ   ПИТАЛИ   В   ГОЛОВИ   СЕЛА,
ПРИБЛИЗНУ  ВАРТІСТЬ  ГАРНОГО БУДИНКУ,
В   ЯКОМУ   РІДНА   МАТІНКА    ЖИЛА.