Смуги

Хто нам малює чорні смуги,
Дощем омиті неодноразово?

То наші струни від напруги
Лунають високо й раптово,

То наші плани, перші й другі
Стають нікому не потрібні,

Кому ці труни недолугі
Стають життєво необхідні?

І забирає хто й навіщо
Таких отруєних життями?

То можуть бути сили вищі,
І можуть ті, хто поміж нами.

Заплющюй очі, не зважай!
Дитина світлого майбутнього,

Ти більше їй не заважай
Відчути силу всемогутнього,

Не згадуй совість і закони,
Мої гріхи відмолюють хапуги,

Чавлю педаль, я встигну на червоний,
І він забарвить чорно-білі смуги...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →