Яскраві полум'яні кольори,
Якими огортає осінь місто,
Багряні, мов коралове намисто...
І дивні, ледве теплі вечори,
Що надають життю нового змісту.
І перші загораються зірки
У сутінках, навислих над рікою,
Над темною, холодною водою.
Невпевнено торкнусь його руки...
А місто,наче в чарах супокою,
Горять вогні уздовж чужих шляхів,
А ми удвох, позбулі часоплину,
Нестерпно довго тягнуться хвилини,
Сказати головне бракує слів
Єдиному, до кого серце лине.
18.10.2017
Фото А.Оштук
***
© Copyright: Амильда, 2017
Свидетельство о публикации №117101904603
Свидетельство о публикации №117101904603
Рецензии
