Бджолярі собі раділи,
Ждали сонця і тепла,
Лад на пасіці робили,
Щоби множилась бджола.
У Петра вона царює
В гарних вуликах нових.
Він медком її годує -
Любить бджілочок своїх.
А Миколі не до бджілок.
Він - мисливець і рибак.
А на пасіці, Бог свідок,
Все у нього аби як.
На ріпак гукнув Микола
І товариша свого.
Той бажав примножить бджоли,
Та послухався його.
Загули Петрові бджілки,
Мед до вуликів несуть.
Коля мріє про горілку
І товариша, як взуть.
А Петро ж бо побратиму,
Наче брату довіряв.
Той, без совісті людина,
І Петрові бджоли вкрав.
Бо жадоба у Миколи
Розрослась, нема межі.
І летять Петрові бджоли
Вже у вулики чужі.
Накачав Микола вдосталь
І на продаж і сім'ї,
А у Петі меду обмаль -
Пусті рамочки самі.
Отака в Петра наука.
Добру гулю він набив,
Бо Микола - добра штука.
Бач, як друга обдурив.
Отака в Петра наука
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2017
Свидетельство о публикации №117101807615
Свидетельство о публикации №117101807615
Рецензии