Я все ще чекаю дзвінка,
Я все ще надіюсь на краще,
Тебе вже назавжди забути пора,
Та душа кинута на призволяще.
Ти часто приходиш до мене у сні,
Розмовляєш зі мною так ніжно,
Я дивлюсь в твої очі ясні,
Й відірвати погляд від тебе вже пізно.
Твої сіро-голубі очі
Скорили мене назавждИ
І часто згадую ті ночі,
в яких відводили погляд образИ
А тепер розводить вітер крилами
Нездійснені мрії мої
І в зошиті чорнилами
Вночі пишу вірші тобі...
Тобi...
© Copyright: Зоряна Вознюк, 2017
Свидетельство о публикации №117101709612
Свидетельство о публикации №117101709612
Рецензии
