Я дещо засмучений клоун,
Ти дещо веселий П'єро;
Ми складаємо поряд зброю,
Засинаючи у метро.
І схилившись різко додолу,
Прокидаємося одночасно;
Нас вже розділяють вагони,
Але світло в обох згасло.
Жонглювати я зовсім не вмію,
Ти плачеш, напевно, зарідко.
Але знаємо, якою мірою
Кохати одну тільки Квітку.
І мені все одно, чи з ганьбою,
Піде геть наш дует, чи в оваціях!
Ми відразу хапаємо зброю,
Прокидаючись на різних станціях.
Параллелi
© Copyright: Дениза Глезина, 2017
Свидетельство о публикации №117101700429
Свидетельство о публикации №117101700429
Рецензии
