Заспівав мені у сні диво - вітерець,
Що у дальньому краю прожива Митець.
Він чуттєвий до зірок, душі відчува.
Творить щиро й залюбки для людей дива.
Його серце мов кришталь, чисте і палке,
Бо тепло його думок полум"ям стає.
Віком гарний краєвид тік з його очей,
Витинаючи узори смислових ідей.
Заковтне людськи образи, поглине сльозу.
Розчинить в палкому серці гіркоти біду.
Возвеличить Сонця світлом щастя і добро!
Спалахом проявить Світу мудрості нутро.
Спалить долі крила часу, важкії пера.
Золотим промінням стануть тління і зола.
Вихор року вгомониться і відпустить вік.
Творить сон Митець, бо в мріях - новий чоловік...
Мистецтво сну - творiння життя
© Copyright: Наталия Дашкевич, 2017
Свидетельство о публикации №117101700426
Свидетельство о публикации №117101700426
Рецензии