Чому ж це ти наснився мені вчора?
Чуму так враз заполонив думки?
Бринить сльоза, вона терпінням хвора
Біжить… Біжить у змучені струмки
Великих свят, які вже не важливі,
Веселих днів, які не віднайти…
Тремтять коліна, майже незрадливі,
Не знають ноги далі як іти…
Куди нести засмагле смутком тіло?
Як ті зітхання кинути у піч?
Чому ж це серце дзвінко так бриніло,
Коли наснився ти мені в ту ніч?
Чому?
© Copyright: Наталия Ива, 2017
Свидетельство о публикации №117101501078
Свидетельство о публикации №117101501078
Рецензии