Сон божевiльноI людини

Йду по якомусь  району,
Чи може,  то  я уві сні?.
І це місто мені не знайоме!
Ніяк не впізнати…,
Особливо вночі…!

Якийсь бруд…,
Тріщіть  під ногами:
Від чіпсів пакети…,
І від «коли» порожні пляшки…!
Та ще й там за кутом…,
В  підворіттях…,
До нестями  кричать ,
Плішиві коти..

На лавах якась  така молодь…,
(Може, трішки дурна),
Завзята…!
Регоче…!
П’є пиво…, горілку ковтає та пігулки!
І цим,  вона себе так розважає:
Її мова сучасна  – одні матюки,

А рядом п’яні,  нечесані  баби,
Опухлі обличчя… -  горланять пісні!   
З  вонючим, стійким перегаром, 
У всіх,  хто тут ходить, -  «стріляють бички»…

Вздовж дороги… повії,
Старанно порхають:
«Папаша…, давай…  цигарки!»
Та десь там…,  для розваги…,
Перехожих лякають…!
У хмільному угарі,
Брудні мужики!

В шкіряних  куртках
Та в «балаклавах»,
Смолоскипи в руках
І тевтонські хрести…!
Крокують назустріч…
Бритоголові  в колонах…!
Вони  гучно скандують:
«Усіх  «жидів»  на  гілки!»

І тут же,
Невиразний дядя!
Схопив мене…,
Й тягне в  кущі…:
«Ховайся скоріш!
Бо то ж «демократи»!
Вони відрізають усім язики…»

А навколо, шастають
Озброєні групи!
Рекетири,  бандити… 
Та інші «ділки».
Вони харчі…  і  останні «труси»…   
У людей вимагають!
А взамін усім пропонують…,
Якісь  то, для  «кайфу»…,
Іноземні «ширки»…

І олігархи тут їздять…,
В розкішних авто !
Але їх скарби і майно  -
Вже за кордоном давно!
І в далекі офшори,
Що за морями…,  туди ,
Відвезли всі  свої сундуки!

Бо  разом з місцевою «елітою», вони
Все, що можливо…!  Усе продали…
Та ще й державу  свою…!
Усю віддали… ,
Заморським  « панам» на торги!

Хоча, в країні …
Вже не має своєї землі!
Її розтягли…!
Та прибрали к рукам за борги,
Такії  люб’язні…,
Ці  нові «друзяки»!

Бачу, чи то листя 
Несе по дорозі… ?!
І все під ноги мені…!
Вдивляюсь  уважно, у цій суєті…,
Та тож зелені…,
Якісь папірці…!
З них купи повсюди…,
Таяться  в них  миші,
Їх гризуть   пацюки!
По ним топчуться люди…
Вітерець той непотріб ..,
Як сміття,  замітає…,  -
Тії хвалені…, нічого не варті,
Нікчемні «бакси»!

А  СМІ  і в день,  і в ночі,
На вуха постійно, 
Всім шепочуть байки!
Про перспективи країни,… 
Дуже гарні такі …,
Що чекають усіх
У майбутнім житті!
А ще кажуть…,
Для цього потрібно…  завжди, 
У європейських панів…!
Дружньо  усім  вигрібати…,
З їх цінним  лайном  -  нужники…

Дивлюсь , а там  якісь жебраки,
В далі  у полях…, працюють одні!
З ночі до ночі…
На нових…, вже саксонських «графів»!
Бо житло і родинні землі усі
 У них відібрали…,
«В дошку» свої…,
У спортивних штанях,   «пацани» …

А ті «сери»  усіх бидлом вважають,
Як і  ляхи, з минулих віків…!
Та  в віночках,  чарівних дівчат….
На «панель» відправляють…!
Собі на утіху…..,
І в той самий бедлам,
К  своїм застарілим дідам!

Та ще й хлопчаків,
В козацький жупан наряджають,
Як клоунів в цирку…,
Або в чумаків…!
То може, й  для сміху….?!
Але, насамперед,
Роблять з них  геїв,
Та для тієї Європи –
Сексуальних рабів! …

Тут  раптом, мене розбудив  телефонний дзвінок!
Для чого мені   - цей жорстокий урок?
Мені прокинутися  треба було давно,
Щоб, не бачити це мерзенне  «дєрьмо»… !

Там де я був, там як тіні самі,
Безликі  люди блукають одні,
Як  мари  страшенні  в ночі…!
Та ще, чомусь, не хрещені вони!
Ще й гризуться з собою,
Як ті павуки…!
Бо їх так навчили…,
Англійські  «уми»…!
Вбивати друг дружку…,
Во ім’я сатани…

То ж треба  було,
Такому наснитися мені!
Про дорогу до пекла,
Де царюють біси …
Боже Святий!
Не дай, здійснитися цій,
Божевільній уяві моїй!

Володимире, княже!
Та  руські старці!
За нас, грішних,
Моліться усі! 

Богородиця Мати!
Нас від лиха  цього зберігай!
Та Покровом  Своїм
Святу Русь укривай!

Спасе Безсмертний!
Україну спасай…!
Та від «ляха» того,
Її захищай!

Щоб молитовні,
До Бога,  звучали пісні,
По всій православній, 
Україні - Русі!

14.10. 2017 рік


Рецензии