З далекого дитинства

З далекого дитинства памятаю,
як тільки у гостинах зберемось,
За мир!-усі тостуючі казали,
От тільки б нам у мирі всім жилось!

Ми дивувались, бо були малечі,
не знали і не відали війни
і не гадали, як давили плечі
людського болю велетні сумні.

Ми слухали щораз розповідання
про лихоліття горісне й страшне
і вірили, що та війна остання,
бо мир буяв і скрізь усе цвіте!

І у ві сні жахіття не наснилось
і досі в це не віриться мені!
лиш розумію чому так казали:
Щоб тільки б в світі не було війни!


Рецензии
Привет, Ирина. Извини, что москаль делает
поправку: в последней строке, видимо, всё-
таки cвiтi. А то, сама видишь, как смешно
получилось...

)))

Философский Саксаул   27.10.2017 08:51     Заявить о нарушении
спасибо! действительно!

Ирина Левенцова   03.11.2017 22:15   Заявить о нарушении