Ой гляну
На той степ, на поле;
Чи не дасть бог милосердий
Хоть на старість волі.
Пішов би я в Україну,
Пішов би додому,
Там би мене привітали,
Зраділи б старому,
Там би я спочив хоч мало,
Молившися богу,
Там би я... Та шкода й гадки,
Не буде нічого.
Як же його у неволі
Жити без надії?
Навчіть мене, люде добрі,
А то одурію.
*
Орська кріпость
Тарас Шевченко
***
Посмотрю я, полюбуюсь
Нашей степью, что ли;
То ли даст бог милосердный
Хоть под старость воли.
Я пошёл бы в Украину,
Пошёл бы до дому,
Меня там поздравили, ну,
Рады, как родному,
Спал бы мало там, но сладко,
Помолившись богу,
Там бы я ... да мыслить гадко,
Что будет убого.
Как же мне в неволе смрадно,
Жить, будто злодею?
Научите, люди, ладно,
А то одурею.
Свидетельство о публикации №117101204951