Під склоном мрій пливуть роки,
Відчутно ледь до скрон торкнуться.
Тікаючи у всі боки:
Прокинуться та схаменуться!
Під темним маревом ночей,
Так ясно світять, але рвуться.
Зриваючи зірки з плечей:
Прокинуться та схаменуться!
Під сплеском вічного вогню,
Всі хто пішли, вже не вернуться.
Збиваючи товсту броню:
Прокинуться та схаменуться!
Під теплим галасом дітей,
Що слізно можуть лиш всміхнуться,
Та криком всіх отих людей:
Прокинуться та схаменуться!
Під гострим лезом слів чужих,
Болючим шепотом озвуться,
Послання всіх колись живих:
Прокинуться та схаменуться!
Прокинуться та схаменуться!
© Copyright: Боярова, 2017
Свидетельство о публикации №117101109392
Свидетельство о публикации №117101109392
Рецензии